Lyrics
Ðа Тій Вершині (Імла)
Verse1
Там, де гори, де виÑокі, де повітрÑ, мов кришталь,
Є міÑцина: на вÑÑ– боки видно Ñвіт із краю в край.
ХтоÑÑŒ там Ñ”, Ñ– хтоÑÑŒ там буде. Прагнуть видертиÑÑŒ туди
Різні Ñили, різні люди - Ñ– з метою, й без мети.
Це нелегко, хоч можливо. Стежка в‘єтьÑÑ, хоч крута.
Прірвою вона проходить, жертв Ñвоїх не пам‘Ñта.
Дочка кручі, дочка вітру. Випадок – Ñ—Ñ— життÑ.
Є притулком диким звірÑм, небезпечним Ñк вона.
Chorus
ЩоÑÑŒ там Ñ” на тій вершині.
ЛюдÑм очі закрива,
Думки вщент розноÑить вітер,
Душі Ñповнює імла.
Імла…
Verse2
ХтоÑÑŒ там був на тій вершині. Певне знаю, хтоÑÑŒ там був!
Чи забракло йому Ñили? Чи зломивÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ дух?
Що його на нього там чекало? - Відповіді не знайти.
Межи віттÑм Ñонце грало – загубивÑÑ Ð² темноті.
Чи забув він, що шукав там? Чи злÑкавÑÑ Ð²Ð¸Ñоти?
Знизу бачив діаманти – віднайшов граніт плити?
Що на нього там чекало? - Відповіді не знайти.
ХтоÑÑŒ там був, його не Ñтало. Дощ позамітав Ñліди.
Chorus
Verse3
Ой Ñміливцю, що там бачиш? Чуєш крик виÑочини?
Між каміннÑм вітер крÑхче, шепчуть тихо бур‘Ñни.
Гей Ñміливцю, Ñлухай, Ñлухай! Ð’Ñе гаразд Ñ– вÑе не так!
Тут ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð°Ñ” вуха, хитро мружитьÑÑ Ð±ÑƒÐ´Ñк.
Ти багаттÑ, щоб навколо поÑвітліли закутки,
Щоб людей зігріти долю, намагавÑÑ Ñ€Ð¾Ð·Ð²ÐµÑти.
Друже мій, вÑе це даремно: полум‘ю тут не цвіÑти.
Світло тут, але тут темно, темно з приÑмаком біди!
Interlude Verse
ВидаєтьÑÑ Ð²Ñе химерним
Під ÑплетіннÑм темних хмар,
Гарне вмить Ñтає огидним,
Мерехтить нічний ліхтар.
ВидаєтьÑÑ Ð²Ñе химерним,
З пам‘ÑÑ‚Ñ– зника життÑ,
ВіддалÑєтьÑÑ Ð²Ñ–Ð´ мене
Ð’Ñе, крім одного чуттÑ:
Тут щоÑÑŒ Ñтрашне...
Chorus
Там, де гори, де виÑокі, де повітрÑ, мов кришталь…
|